рекомендую


http://www.poetryclub.com.ua/


Открыть

отак...


сьогодні день рятувальника  Сталось так, що на безлюдний острів силою чуда потрапило троє чоловіків. Як виявилось, всі вони були християни, але різних конфесій. Збившись із календарних днів, вони все ж таки вирішили святкувати різдвяні свята, які десь мали святкуватися у найближчий час. Коли приготування до свята завершились, то вирішили підвечір зібратися на Святу Вечерю.  Прийшов католик, підтягнувся і протестант, а …. от православний ніяк не приходив. Тоді друзі пішли його шукати.

За якийсь час побачили його спокійно сидячим у молитовній позі.
Дочекавшись поки завершить свою молитву, яка мала характер посту, вони легким жестом запросили його, кажучи: ”Ходімо, вже час споживати Святу вечерю”.
Нащо той різко заперечив: ”Я ж православний, а наше православне Різдво буде через 13 днів”

Часто ми намагаємося бути настільки відданими своїм принципам, що саме через них ми показуємо свою віру в Бога. Хоча потім сумніваємось, чи дійсно це є віра в Бога, чи це є просто віра в свої принципи.

   


Открыть | Комментариев 3

відповідальність


Відповідальність

|« назад
 

Щоб зробити правильний вибір, треба навчитись його робити і нести відповідальність за нього!!!

(Сумна історія)

Як був малям – мене носили

Як був дитиною – мене тягнули за руку

Як виріс – мені наказували: куди та з ким іти

Як ще підріс – ішов туди, куди йшли всі

А тепер як???

Усі, хтось, кожен, ніхто

Це розповідь про чотирьох осіб, які називалися УСІ, ХТОСЬ, КОЖНИЙ і НІХТО.

Треба було виконати Якесь дуже важливе завдання і Усі були впевнені, що саме Хтось це зробить.

Кожний міг це зробити, але Ніхто не зробив.

Хтось розгнівався, тому що це було завдання Кожного.

Усі вважали, що саме Кожен може виконати це, та Ніхто не зрозумів, що саме Усі цього не зроблять.

Закінчилося тим, що саме Усі обвинувачували лише Когось, бо Ніхто не виконав того, що Кожний міг зробити САМ.

Отож, дбаймо всі РАЗОМ, щоб таких історій не складали про нас…

_______________________________________________________________________

Відповідальна справа, відповідальна людина, взяти відповідальність, відповідальний вибір, покласти відповідальність.

Вступ

Сам вислів ”відповідальна людина” – це великий комплімент і ознака серйозних відносин.

Дехто вважає, що це характеристика дорослої і зрілої людини, бо лише зріла людина може дати відповідь. Тому, багато переконані, що відповідальність можна покласти тільки на дорослих людей. Але чи це зовсім так?

Та все ж, коли пригадаємо, що кожний з нас переживає різні етапи розвитку і кожен досягає зрілості в залежності від його етапу, на якому він є, то можемо припустити існування різних рівнів відповідальності.

Таким чином, кожен з нас може бути відповідальним, починаючи від малої дитини, але на свому рівні відповідальності.

Кожен з нас може бути відповідальним, але  по-мірі своїх можливостей: фізичних(відносно фізичних навантажень), інтелектуальних(можливості розумового мислення), психологічних(віковий етап, сприйняття світу, внутрішня рівновага, гармонійна єдність), моральних(за вчинене добро і зло), релігійно-духовних(духовні потреби), культурних(культурні обмеження або вимоги).

 

Суперечність понять

Часто вживаємо вислів ”відповідальна справа” – це підкреслення важливості цієї справи. Саме цей вислів нас налаштовує на важливість того, що є перед нами і у відповідь ми починаємо ставитись до цього досить серйозно.

”Взяти відповідальність” – це взяти на себе обов’язок, що зa кожну річ ми дамо відповідь, тобто будемо здатні пояснити, посвідчити – чому саме так ми зробили, чому саме до такого результату дійшли.

”Покласти відповідальність на плечі іншого” – зіпхнути, перекласти обов’язки на іншого, котрий має продовжити почату справу.

 

Відповідальність це …

Відповідальність – це дати відповідь на подію, ситуацію, що сталась чи cтaєтьcя, чи ще cтaнетьcя з нами оcобиcто.

Зaуважмо, що ми можемо відповісти нa те, в чому ми дійсно були прямими відповідальними.

Відповідальними можна бути лише за себе самого і лише за свої вчинки. Дехто насмілюється взяти відповідальність за вчинки іншої людини. Це може бути з благородних почуттів: когось виручити, допомогти уникнути поганих наслідків,…Але чи це справді благородство?

Дати відповідь

У нашому житті ми маємо різні збудники, тобто все те, що порушує нашу тишу, стабільність і, навіть, рівновагу життя. Цими ”подразниками” можуть бути люди або складні і проcті ситуції. Це ті моменти, що спонукують нас задуматися над тим, що ми робимо і як ми це робимо?

Кожен роздум над собою і над своєю діяльністю має завершитись постановою, тобто відповіддю на дану спонуку, провокацію. Відповідь може бути теоретична – це планування і стратегія до покращення, або практична, коли підкріплена конкретними діями. Словесна, як пояснення і бесловесна, як свідчення на ділі.

Приклад безсловесної відповідальності:

людина, котра постійно виходить на роботу вчасно – цим самим говорить про своє відповідальне ставлення до праці.

Словесна відповідальність:

людина зробила помилку і сама першою її визнає без зайвих оправдань, що ніби зменшать її вину.

 

Дати відповідь самому собі

Коли в часі проведення будь-якого ділa ми зустрічаємо труднощі, у нас можуть виникнути запитання: чому є труднощі, чому не так, як думалось, в чому помилка, як можна її виправити? Ось, тут ми маємо дати відповідь найперше самому собі – від цього буде залежати рівень нашої відповідальності. Також від цього буде залежати доля початої нами справи.

Дати відповідь іншим

Звичайно, що наші труднощі, недосконалості можуть бути зaувaжені іншими. Саме вони можуть зaцікавитися нами і дати нам запитання. Це можемо назвати критикою, зауваженням. Від того, яка буде наша поведінка на ці зауваження, буде залежати свідчення нашої відповідальності.

Люди, які не є відповідальними за справу, а лише думають про свою правоту і авторитарність ніколи не сприймають зауважень, бо цим ніби можуть підірвати свій ”авторитет”. Натомість люди, котрі зацікавлені в успішному проведенні справи, будуть готові звернути увагу на все і, навіть, на свої недоліки.

Дати відповідь складній ситуації

Йдеться мова про правильне прийняття рішення у складній ситуації. Коли все йде за запланованим графіком і тут настають непередбачені обставини, треба зробити правильний вибір: як саме відреагувати на дану ситуацію. Це кличе за собою відповідні зміни. Ось, тут є чітке випробування – наскільки людинa поставиться відповідально! Можна віднестися лише емоційно до критичної ситуації, або лише раціонально, або просто байдуже – та вже це буде далеко від характеру зрілої відповідальності.

Стрaх перед відповідaльніcтю

Стрaх можемо розуміти у двох видaх. Збудовуючий і руйнівний. Це можнa побaчити по нacлідкaх. Стрaх необхідний для людини. Люди безcтрaшні – це люди caмовпевненні і чacто бaйдужі. Вони ні перед чим не зупинятьcя – a це ознaчaє, що вищого aвторитету зa них caмих немa. Тут і є вcя трaгедія, що людинa cтaє вище вcіх. Сaме тому, визнaння cтрaху – це ознaкa покірної людини.

Але требa розрізн’яти цей cтрaх. Стрaх це внутрішня cилa, aле вже від нac зaлежить, куди ми cкеруємо цю cилу? Нa зло cобі чи нa збудувaння.

Скерувaти нa зло – це cкерувaти цю внутрішню cилу нa пaніку в cередині нac, нa зaмкнутіcть. Вcе це повернетьcя нaм нa руйнувaння. Бо тaкий cтрaх нac кaлічить, зaкривaє в cобі, не дозволяє зробити жодного кроку, cіє неcміливіcть і невпевненіcть.

Скерувaти нa добро – це взяти під увaгу вcі негaтивні нacлідки і cтaрaтиcя їх уникнути. Ми уcвідомлюємо, що через нaші непрaвильні дії може cтaтиcя щоcь недобре з нaми, aбо ж із іншими. Сaме цей cтрaх нac зaхороняє перед легковaжніcтю, бaйдужіcтю, поcпішніcтю, поверховіcтю.

Руйнівний cтрaх нac cкеровує до уникнення відповідaльноcті, a збудовуючий до повної уcвідомленоcті зa нaші дії.

 

Уникнути відповідальності

Уникнення від відповідальності ми відчуваємо на собі ще з малих літ. Бували випадки, коли ми завдали шкоду і потім приховали наслідки, або просто зіпхали на когось іншого. ”Це не я зробив”, ”це само сталось”, ”у цьоми винен інший”, ”я не хотів” – це ті оправдання нашого дитинства, коли ми зі страху перед наслідками старались позбабитися нашої вини чи участі.

Це уникнення відповідальності можемо побачити також у дорослих людей, але вже у іншій формі – більш замаскованій.

Є група людей, котрі самі перекидають відповідальність на плечі іншого і також є ті, котрі самі беруть відповідальність за іншого.

Вислови ”як ти скажеш, так і буде”, ”що ти хочеш від мене? зробив так, як ти хотів”, ”моє діло тільки виконати” підкреслюють людину виконавця, котра не хоче взяти повну відповідальність. Якщо це окремі випадки, то можна зрозуміти, але якщо це постійно відбувається, то про цю людину може скластися думка, що вона байдужа, aбо безвідповідaльнa.

”Це зроблю замість тебе”, ”зроби як небудь і вистачить”, ”можеш скопіювати, переписати домашнє завдання” і т.д. саме ці люди свідомо чи не свідомо позбавляють прaвдивої участі у нашому ж житті. Звичайно, що це можуть робити з добрих почуттів, але наслідки не відповідають добру.

Ніколи не можна брати відповідальності за вибір людини. Коли інший не знає, що робити, яке прийняти рішення, то треба зробити все, щоб якомога більше наблизити його до рішення. Але треба ввважати, що не зробити тиск у будь-яку сторону і, щоб потім не з’явилось дорікання: ”і нащо ти мені таке сказав? І чого ти вмішався?”. У справі стану(одружений чи неодружений), супутника життя(чоловіка-жінки), віри та професії людина має робити вибір самостійно без жодного впливу! Тому, ніхто інший не може взяти за це відповідальність і ніхто не може її перекласти на плечі другого!

Не можна брати віповідальності за працю, яку вона виконує. Якщо хтось допомагає, то може брати відповідальність лише за поміч, а не за цілий процес діяльності. Якщо ти бачиш, що хтось потребує твоєї допомоги, не вaратує відразу допомагати без вияснення, чи ти можеш допомогти. ”Можна тобі допомогти?”, ”Як саме тобі допомогти?” – це запитання спонукає іншого до вибору. Кожний вибір має здійснюватися лише особою, котра прямо відповідає за цю справу. Якщо вона погодиться з вашою пропозицією, то і тоді відповідальність за цей вибір є її.

Таким чином ви не почуєте ніколи: і тебе хтось просив це робити? Нащо ти вліз сюди? І також ніколи не будете очікувати зайвої нагороди чи слави.

Наслідки

Безвідповідальні люди у більшості випадків є пасивними людьми у тому, що діється довкола них і в тому, до діється в середині них. Така пасивність звичайно, що позначається погано. Безучacть у житті.

Полегшення буде напочатку, бо не буде негативних ситуацій: критики, дорікання, тривожності і переживання за успіх, напруженості від непердбачених обставин. Тa з часом все ж відчувається життя без участі: коли ти нічим не цікавишся, то ніхто не буде цікавитись тобою, коли ти безвідповідальний, то хто захоче підтримувати з тобою відносини.

Безвідповідальність несе з собою невпевненість, напругу у відносинах, сумнів, підозріння.

Натомість відповідальність дає передовсім для самої людини відчуття зрілості, котра визнається іншими. Тебе кличуть на допомогу, з тобою радяться, тебе хочуть включити в команду, щоб разом з тобою зробити справу. Чому? – бо ти надійний.

_________________________________________________________________

Виховати в собі відповідальність

  • Нacлідки твого вибору – це ознaкa твоєї відповідaльноcті

Мт.25. 1-13

Притча про десять дів.

  • Це постійна праця над собою, постійне наслідування Христа, думання наперед,

13 – Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.

притча про таланти 14-30

  • Це розвиток того, що отримали від Господа і помноження, починаючи від малих речей. Хтось хоче робити відразу великі речі, але чи він буде здатний зробити їх добре. Крaще навчитися брати відповідальність за малі речі і зробити їх добре і якісно.

21 – Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.

загальний суд 31-46

Бути уважним до того, що діється довкола нас і відповідати кожну хвилину, кожну ситуацію в нашому земському житті, щоб потім дати відповідь Христу.

37 – Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? 40 – Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.

_______________________________________________________

Тренінг ”Дати відповідь”

Суть вправи полягає у відсвіженні почуття відповідальності за прийняття власних рішень. Усвідомлення в теоретичний спосіб самої відповідальності і не мати страху її виявити.

Кількість учасників може бути до 10 осіб.

Етапи трернігу.

1. Усім учасникам дається завдання, щоб написали нaзву улюбленого фільму, який зможуть показати вже завтра своїм друзям. Нехай також напишуть: де саме будуть показувати цей фільм, у якому одязі вони будуть одягнені і в якому одязі попросять прийти інших.

2. Коли напишуть відповіді, тоді кожен по-черзі cідaє в пів-коло і презентує cвій плaн зaвтрaшнього дня.

3. Аніматор дає запитання кожному: ”Чи ти готовий взяти відповідальність за все те, що спланував? – Далі розпочинається короткий діалог:

-        Якщо так, то чому ти вибрав саме цей фільм? …

Після відповіді аніматор дає можливість, щоб кожен із групи дав йому ще по-одному запитанню з приблизним змістом:

Чому:

-        ти вибрав саме це приміщення?

-        ти вирішив в такому одязі прийти?

-        ти запросив саме таку кількість людей?

-        …

Ціль групи давати запитання якомога більш точніші і прискіпливіші, що повинні бути пов’язані з попередньою відповіддю.

Той, хто відповідає має старатися дати відповіді щирі і правильні, вони можуть бути недосконалі, небажані, неуспішні.

Це має бути не як оправдання, але як проста відповідь.

Коли на питання не має відповіді: треба чемно вибачитися і спокійно визнати cвою помилку, неcпороможніcть дати правильну відповідь.

Так ідеться по-колу і кожний отримає 10 запитань, які визначать рівень його відповідальності.

Висновок: завдяки цій вправі кожен може бодай в торетичний спосіб відчути на собі, що це є відповідальність перед іншими.

Це дати відповідь! Можливо не тaку, яку очікують від тебе інші, чи якa дійcно мaє бути зa уcтaленими нормaми. Дaємо відповідь тaку, яку можемо дaти у дaний чac. Це тaк проcто!

Ця впрaвa дозволить відчути проcтоту відповідaльноcті і можливіcть перебороти cтрaх, чи комплекc перед іншими.

Якщо побачать, що ти мієш і не боїшcя правдиво відповісти, то матимуть до тебе довіру.

_________________________________________________________

Чacто вживaємо:

Відповідальна справа, відповідальна людина, взяти відповідальність, відповідальний вибір, покласти відповідальність.

 

 

Одна з основ відносин між особами – це відповідальність. Навіть, якщо ти є щирий, але безвідповідальний, то завжди залишишся на рівні знайомої людини, а не друга. Відповідальність гарантує довгі, міцні та ясні відносини.

Що на вашу дімку є Відповідальність?:

Дехто вважає, що це характеристика дорослої і зрілої людини, бо лише зріла людина може дати відповідь зa cвої вчинки. Тому, дехто вважає, що відповідальність можна покласти тільки на дорослих людей. Але чи це зовсім так? так чи ні_____  ?

Відповідальність це -

нaпишіть ___________________________________

Питaння до роздуму:

  • Відповідальними можна бути лише за себе самого і лише за свої вчинки?
  • Дехто насмілюється взяти відповідальність за вчинки іншої людини, a що з цього виходить?
  • Взяти відповідaльніcть можнa із благородних почуттів: когось виручити, допомогти уникнути поганих наслідків,…Але чи це справді благородство?

Відповідaльніcть – це дaти відповідь, виявити cвоє cтaвлення, покaзaти cвою позицію.

 

Відповідь бувaє різнa

Словесна – нa cловaх і бесловесна, як свідчення на ділі.

Прaвдивa і помилковa.

Тимчacовa і довготривaлa.

Відповідь можнa дaти не тільки cобі:

Дати відповідь можнa самому собі

Дати відповідь можнa  іншим

Дати відповідь можнa складній ситуації

Уникнення відповідaльноcті

Уникнення від відповідальності ми мaємо ще з малих літ.

Можемо побачити також у дорослих людей, але вже у іншій формі – більш замаскованій.

Є люди, котрі перекидають відповідальність на плечі іншого і також є ті, котрі самі беруть відповідальність за іншого.

Не врaтує

Ніколи не можна брати відповідальності за вибір людини. Не можна брати віповідальності за працю, яку вона виконує.

Відповідальність дає нaйперше для самої людини відчуття зрілості.

Тебе кличуть на допомогу, з тобою радяться, тебе хочуть включити в команду, щоб разом з тобою зробити справу.

Чому? – бо ти надійний, відповідальний.


Открыть

Колись сексу не було


 

 

Микола Паламарчук :: Колись сексу не було
Колись сексу не було
Малюків носив лелека…
Колисанило село,
І в мороз, і коли спека.
 
Нас приносили буслі,
Як верталися з чужини…
Ми, мов квіточки, росли
В нашій славній Україні.
 
Все ж траплялись козаки,
Що скакали палко в гречку…
Таких честили жінки,
Й турили на вірну стежку…
 
А як хтось з чоловіків
Прислужив вночі вдовиці,
Загризав їх партактив
Й язикаті молодиці…
 
Колись секс? Та, що ви? Ні!
Де ж він візьметься від сала?
Який секс на черені,
Щоби піч додолу впала?
 
Або в лузі між квіток,
Кому мариться кохання,
Як в кишені партквиток?
Ні, любов після вінчання.
 
І щоб все, як у людей.
Хто там чув про ту порнуху?!
Щодо збоченців? Гей-гей,
Не стрічали таких й духу.
 
Чарівничі ті літа,
Хмелить пахощами сіна,
Світанкова нагота..,
На рядні краса-дівчина…
 
Ні, в нас сексу не було,
Щось чужинне в оцім слові!
А кохання? Так, жило -
Наяву, а не в розмові…
 
23 червня 2014 року
Микола Паламарчук

Открыть

Не заганяю у могтлу



 

Не заганяю у могилу,
Не хочу бачить чорних днів.
Цей рік прийшов, його відкину,
Його порвав, його уздрів.
 
Не хочу зараз щоб пішла ти,
Бо так рідні помалу є,
Тебе від нас не відібрати,
А чорна смерть сидить й клює.
 
За що? Навіщо? Нащо кара?
Навіщо брати до небес?
Хіба вона нелюба стала?
Хіба настало життя крес?
 
І стрес… Хіба прийшов кінець надії?
Проте дух волі оживе,
І збудуться напевно мрії,
Ти хоч невічна, ще живеш!
 
І ти тримаєшся так міцно,
За свій нещасний, битий путь,
І дивишся у слід так слізно,
І серце б’ється – добре чуть…
 
Тобі потрібно потриматись,
Потрібна жага до життя,
Не треба стресом убиватись,
Не треба впоминать буття…
 

                                                                                   Марко Черемштна


Открыть

хтось комусь щось або 9 способів любити


 

 

   

хтось комусь

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одного разуХтось запропонував Комусь зробитиЩось і саме Колись, але ж Комусь це Чомусь не сподобалось. І Дехто запропонував Щось інше, але поЯкійсь причині Хтось знову почав Чомусьзаперечувати, Мабуть, що саме Колись і Десь це сталось Якось не так, якби мало бути, як Комусьхотілось.
Ця, Якась дивна суперечка Чомусь тривала Якосьдуже довго і незрозуміло, але ж Хтось пропонувавЩось, але Дехто довго і незрозуміло Чомусь заперечував, і саме тому Щось не розумілось Якось.
І знову Дехто почав нарікати проти Когось, бо Чомусь так все було Якосьзаплутано, що Ніхто Ніколи і Ніяк не сподівався. І дійсно Нічого і Нікому, і Ніщо не було зрозуміло.
Тому, дорогі друзі, зуміймо наступного разу пропонувати кокретні речі, щоб конкретно їх здійснити.

0sposobiv.jpg

 

 

Qs2GGL13ae0.jpg


Открыть

проблема - вирішення


в школі всі ми отримували два на уроках, окрім оцінок в щодениках дома чекали монотонні розмови про те що потрібно бути уважним, більше приділяти увагу підручникам а не гулянням.У кожного своя ситуація я свою приукрасив.У мене таких вечорів було вдосталь. Після цього нам потрібно було не тільки задуматись а й виправити попереднє два.

Такі приклиди-ситуації супроводжують нас протягом життя.Прикладів безліч - стоматологія ми забули почистити зуби : ДАІ на дорозі - Ви перевищили швидкість..

Вони в свою чергу накопичуюючись відвертають нас від істини, Ми навчанні ходити в церкву, перед Паскою, ми йдемо до причастя, сповідаємось в гріхах. Нам прощають, радісні повертаємось і знову стоматолог даішник.

Може ми заслужили того що на сході гинуть люди добре що у нас спокій, я для прикладу з західної україни.Чим відрізняються схід від заходу, тим більше що нераз ми на майданах кричали Разом нас багато  нас не подолати, Схід і захід разом. Яка причина того що нам потрібно мерти.Не кажу за нас західних воїнів котрі там гинуть а й за східних котрі були проти ЕС.Хіба вони не такі як ми,  не так само гинуть як і західні котрі за ЕС. А можливо вся біда у тому що ми поділили себе самі і ніякого "Разом " ніколи й не було. А чого нам в житті бракувало, хіба не двадцять три роки ми прожили разом із Росією чи Польщею. Багато хто з Вас скажуть що вся вина у політиках. А мені здається і в тому переконався що не вони, принаймі не на всі сто винні утому що нам хочеться по той або той бік кордону бути блище наших родичів котрі вже давно не є ані росіянами ані українцями ані європейцями. Заздрість! Породила у кожному з нас відчуття, а саме відсустності достатку, ніби нам бракувало речей без котрих обходились напротязі значного періоду часу, допоки у наше око не потрапило - прикладів безліч, банально нашим людям браує ковбаси нам потріні італійські макарони.Безліч речей з якими я нестикався допоки неперетнув кордон,Був у Німечиині та Польщі. Про це пізніше.  

Ось де причина того що ми сваримось між собою.Та добре допоки ми це робимо тут у себе дома нехай дивиться на нас весь світ, не хай сміються Можна стерпіти, та от ми дійшли і до стрілянини, ми самі винні у тому що відбувається на сході.А про це написано і у Євангеліє 

Апостола Якова 4               

Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?  
Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,  
прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.  
Україна подібна цим словам, ми подібні тим грішникам про яких говорить цей апостол Яков його звати.Двадцять три роки ми ходили у Житомирських шкарпетках їли те що було наприлавках магазинів, хіба бракувало того.Неможу казати за всіх та багато змінюються.Залишаєм дитинство, сміх, обміюючи радість на на матеріальне, а духовне  відходить у минуле.

Це ілюстрація відомого художника Гюстава Доре до казок матінки Гуски :-)

Бувають такі ситуації, що щоби не зробила людина, може бути помилковим і неправильно сприйнятим іншими. Зробиш те – буде помилка, не зробиш те – також буде помилково. І як же бути?
Такі саме ситуації трапляються тоді, коли справа підходить до кінця, коли гру потрібно закінчувати, коли дім скоро буде валитися і потрібно думати про інший, коли життя людини підходить до завершення.
Тому ситуація, яка склалась в Україні нам нагадує про завершення, а це означає, що ми на порозі нового етапу в житті нашого народу.

Критичний стан виправити відразу неможливо, але можливо його покращити. Так, сподіватися миттєвого результату – це в черговий раз себе ввести в оману. Сам Ісус нас поучав, що нове вино не вливають у старі бурдюки, бо порвуться. Стара людина не може вирішувати долю молодих. Із старим мисленням, не можна сподіватися нових думок.

Тому, дорогі браття і сестри, потрібно стати перед фактом, що буде так, наскільки дозволять можливості. А ці можливості можуть постійно збільшуватися, якщо будемо схиляти свої рішення до покращення ситуації, а не її погіршення.
Будьмо уважні! Так, будьмо тепер уважні до всього наповнює наше життя.
Кожне слово, кожна дія має бути скерована на покращення теперішньої ситуації.
Ми маємо звернути увагу на відповідальність за всі наші вчинки і проаналізувати їх: чи вони ведуть до покращення наших відносин?
Не знаю чи вирішимо глобальні світові чи загально національні проблеми… у нас достатньо є праці на тих місцях, де Боже провидіння нас скерувало: це наша сім’я, родина, друзі, церковна спільнота. Там потрібно миру і покращення. Там ми можемо звершити переміни.

Та все ж є те, що ніколи і ні для кого не буде помилковим!
Молитва – це єдине слово і єдина дія, яка завжди веде до покращення. Молитва приватна і спільна… Молімось. Молитва перед Богом єднає. Всі ми тоді звертаємось в одному напрямку і отримуємо він Нього єдиного слова напуття.

Тому закликаю всіх до спільної молитви про помилування нас усіх, без конкретних вказівок ні Богові, ні ближнім, як слід вирішити дану ситуацію. Так просто молитися і відновлювати довіру до Нього. Він подасть знак і цей знак буде для усіх зрозумілим і всіма прийнятий.
Як би це було прекрасним, коли би у всіх селах і містах пролунали дзвони, всі вийшли процесіями довкола наших помешкань, як це вже було колись. Стільки би було знаків миру… Не треба думати про те чим це все скінчиться… треба думати про те, що Україна би наповнилась миром хоча б на цей час… який можна буде і продовжувати…
Головне почати… і далі Бог Духом Святим нас буде вести, як колись вибраний народ в час їхніх трудностей…

Хай Дух Святий вкаже нам дорогу до миру, взаємної любові і єдності всіх Дітей Божих.

Ось повернувся з Люрду, там молився за Україну і за мир у ній… думав багато про кризовий стан і вихід із нього і Бог дав такі думки.

birsd.jpg

Across The Miles - Uriah Heep


Открыть

отак....


  Моє життя таке сумне і нещасне, я самотній і покинутий всіма, Боже, дай мені такого друга, який би мене вивів на дорогу щастя і радості… дай мені друга:

Який би завжди міг мені прийти на поміч,

Який би завжди був готовий мене вислухати і зрозуміти

Який би мені ніколи не перечив, але завжди підтримував,

Який би був мені вірний і не вимагав вірності від мене,

Який би завжди думав про мене і завжди для мене мав час,

Який би умів мене розважати і з яким би було цікаво,

Який би умів те, що я не вмію, робив би те, що мені не хочеться

Який би ніколи не ображався на мене і терпів мої недоліки,

Який би не критикував мене, не робив зауваження, не поправляв,

Який би ніколи не казав мені ”НІ”, завжди підтакував, обсипав компліментами, погоджувався зі всім, не дратував мене, не вимагав від мене нічого,

Який би був тільки для мене і який би ніколи не товаришував з моїми ворогами,

Який би …

Ця «молитва» могла би продовжуватися ще, але тут перервав голос ангела і який прошепотів дуже тихо, але дуже виразно:
-          Вибач, мене попросили запитати тебе: «Ти просиш про друга чи раба?»

Часто ми просимо те, що вже є поруч нас, але ми його не можемо прийняти через нашу гордість, що засліплює очі нашої душі.
Щоб бути щасливим, найперше потрібно вийти із свого егоїзму, бо саме він доводить нас до нещастя.
Щоб бути щасливим, не вистачає лише просити його просити, чекати від інших, хоча і це дуже важливо.
Якщо хочеш бути щасливим, то будь ним! Чи не так?
Хочеш мати друзів, то будь другом!

Є ще цікаві дописи:


Открыть | Комментариев 2

борці за волю


доки нація бореця у ній пульсує кров -вона живе. І якщо не сьогодні, то в завтра вона неодмінно здобуде собі волю.


Открыть | Комментариев 6

Сповідь у камері смертників


Боже, створив ти мене, 
Дав мені душу і тіло, 
Визначив долю мою, 
Вказавши великеє діло. 
Боже, поклав мені йти. 
Крізь тюрми й безмежнії муки 
Шлях до святої мети, 
Яку осягнуть вже онуки. 
В час лютих ударів в неволі 
Я чую підтримку твою — 
У хворому й кволому тілі 
Ти зміцнюєш душу мою. 
Боже, з юнацьких років 
Прагну до волі Вкраїни. 
Леле, так мало зробив — 
Виснажив геть усі сили! 
Боже, молю одного: 
Дай волю моїй Україні! 
Й ніколи не вчуєш мого 
Жалю за смерть на чужині!
 
                                                                                       Левко Лук'яненко
...нечітати советську літературу про сучасність,
читати треба про минуле, а сучасне -
потрібно вивчати власними спостереженнями
                                                                                       Левко Лук'яненко

Открыть

Про прощення, або чому у житті буває важко


13, 2009. 

Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далині, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Вистачає нам відпочити, набратися сил і мужності, і ми тоді відчуваємо твердь під ногами. Тепер ми твердо стоїмо на шляху життя. Йдемо далі.
Деколи наше життя зупиняється від незнаної втоми. Ми це відчуваємо, бо сама наша душа говорить, що у твоєму житті щось не так, як має бути, щось тяготить, чомусь не відбуваються зміни. А чому не відбуваються зміни?
Однією із причин душевної втоми  є ”непрощення”. Хто не прощає, той або зупинився на своєму життєвому шляху, або сунеться із великим трудом. Чому так? А хіба можна зустріти своє майбутнє, коли живемо минулим. Хіба можна жити новим, коли думаємо про старе? Хіба можна почати щось інше, коли не завершено одну із ситуацій в житті?
Затримав борг!
Ми не даремно кажемо у таких випадках: тримати зло! А зло важить багато. Тому той, хто тримає, той не може вже легко крок зробити, бо тягар не дає. Думка не важить багато, але є справжнім тягарем, коли нас переслідує, не дає спокою, коли навіює неспокій і поганий настрій. Дехто каже: гірше від безнадійної думки немає нічого.
І справді, коли ми живемо надією, щоб нам повернули те, що вже повернути неможливо, то чи це не самообман? Ми хочемо, щоб нам хтось повернув втрачені дні життя? Чекаємо і що далі? Ми просто втрачаємо теперішні дні спокою і миру душевного.
Є деякі озлоблені, котрі в собі зробили цілий банк ”Не прощення”. Їх тільки торкни і вони тобі пригадають всі борги: твої та інших… От дивишся на таких людей і у цьому ”багатстві” бачиш справжню бідноту. Коли прийде час кризи, (щось подібно до економічної), то все буде рушитись. Може тоді прийде думка, щоб не збирати скарбів, що псують і не збагачують, обтяжують і не полегшують, більше приносять смуток ніж радість?

Потрібно залишити цей тягар і зробити дарунок
Як саме? Тут можна дати багато порад, але «Легко говорити, а важко виконати» – саме так дехто може дорікнути.
Ось, саме це і потрібно взяти до уваги: НЕ ГОВОРИТИ.
Так і є - про прощення не говорять. Потрібно зробити і кінець! Тут все просто. Потрібно відпустити борг і залишити людину вільною. Подарувати свободу і незалежність найперше у твоїх думках. Сказати собі відверто: мені вже ніхто нічого не винен, я його відпускаю. Зробити дарунок.
Ти любиш робити дарунки?
Одна із причин прощення може бути: зробити приємність людині і побачити її щасливі очі. Саме це має залікувати твою душевну рану. Радість від прощення – це чудовий лік.

Коли ти залишиш тягар, то отримаєш полегшення
Тягар потрібно поставити та йти далі, а не стояти біля нього і думати про нього. Потрібно не повертатися у своїх думках до вчинку, що викликав гнів. Не пригадуй. Не відновлюй у своїй пам’яті. Не роздумуй довго над тим, що сталось.
Звичайно – це нелегко. Думки і все решта немов само лізе в голову.

Думки наші очищуються молитвою. 
Найкраще молитися за людину, котра викликала у нас гнів. Молитва має цілющу силу. Вона повертає благословення людині. Ласка Божа сходить зціляє серце кожної людини, яка згадана у молитві. Саме тому, потрібно на молитві поминати по-іменно тих людей, на кого тримаємо зло, і той, хто тримає зло на нас.
Хто не може прости якійсь людині, нехай спочатку простить на молитві. Нехай на молитві, навіть в голос, скаже: я тобі прощаю. Так відновиться міст добрих відносин між людьми. У такій духовній єдності Бог єднає винуватців, і в один день буде торжество примирення.

Та все ж залишається: Найперше хотіти! і далі робити все для того, щоб простити.Ось тому маємо запитати себе: Що роблю для зближення цього торжества примирення?

Почни з молитви:
Можеш написати список людей, за яких будеш молитися і просити про дар прощення для них. Можеш написати також своє ім’я…. не завжди прощаємо самим собі

________________________

________________________

Якщо тобі важко простити, то залиши у відгуках прохання за тебе. Нехай кожний, хто прочитає цей текст, помолиться за тебе і за тих, хто завинив тобі…

Є ще цікаві дописи:

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само

Kому ми даруємо наше ”так”? Кому довіряємо наше майбутнє?


Открыть

Про прощення, або чому у житті буває важко


13, 2009. 

Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далині, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Вистачає нам відпочити, набратися сил і мужності, і ми тоді відчуваємо твердь під ногами. Тепер ми твердо стоїмо на шляху життя. Йдемо далі.
Деколи наше життя зупиняється від незнаної втоми. Ми це відчуваємо, бо сама наша душа говорить, що у твоєму житті щось не так, як має бути, щось тяготить, чомусь не відбуваються зміни. А чому не відбуваються зміни?
Однією із причин душевної втоми  є ”непрощення”. Хто не прощає, той або зупинився на своєму життєвому шляху, або сунеться із великим трудом. Чому так? А хіба можна зустріти своє майбутнє, коли живемо минулим. Хіба можна жити новим, коли думаємо про старе? Хіба можна почати щось інше, коли не завершено одну із ситуацій в житті?
Затримав борг!
Ми не даремно кажемо у таких випадках: тримати зло! А зло важить багато. Тому той, хто тримає, той не може вже легко крок зробити, бо тягар не дає. Думка не важить багато, але є справжнім тягарем, коли нас переслідує, не дає спокою, коли навіює неспокій і поганий настрій. Дехто каже: гірше від безнадійної думки немає нічого.
І справді, коли ми живемо надією, щоб нам повернули те, що вже повернути неможливо, то чи це не самообман? Ми хочемо, щоб нам хтось повернув втрачені дні життя? Чекаємо і що далі? Ми просто втрачаємо теперішні дні спокою і миру душевного.
Є деякі озлоблені, котрі в собі зробили цілий банк ”Не прощення”. Їх тільки торкни і вони тобі пригадають всі борги: твої та інших… От дивишся на таких людей і у цьому ”багатстві” бачиш справжню бідноту. Коли прийде час кризи, (щось подібно до економічної), то все буде рушитись. Може тоді прийде думка, щоб не збирати скарбів, що псують і не збагачують, обтяжують і не полегшують, більше приносять смуток ніж радість?

Потрібно залишити цей тягар і зробити дарунок
Як саме? Тут можна дати багато порад, але «Легко говорити, а важко виконати» – саме так дехто може дорікнути.
Ось, саме це і потрібно взяти до уваги: НЕ ГОВОРИТИ.
Так і є - про прощення не говорять. Потрібно зробити і кінець! Тут все просто. Потрібно відпустити борг і залишити людину вільною. Подарувати свободу і незалежність найперше у твоїх думках. Сказати собі відверто: мені вже ніхто нічого не винен, я його відпускаю. Зробити дарунок.
Ти любиш робити дарунки?
Одна із причин прощення може бути: зробити приємність людині і побачити її щасливі очі. Саме це має залікувати твою душевну рану. Радість від прощення – це чудовий лік.

Коли ти залишиш тягар, то отримаєш полегшення
Тягар потрібно поставити та йти далі, а не стояти біля нього і думати про нього. Потрібно не повертатися у своїх думках до вчинку, що викликав гнів. Не пригадуй. Не відновлюй у своїй пам’яті. Не роздумуй довго над тим, що сталось.
Звичайно – це нелегко. Думки і все решта немов само лізе в голову.

Думки наші очищуються молитвою. 
Найкраще молитися за людину, котра викликала у нас гнів. Молитва має цілющу силу. Вона повертає благословення людині. Ласка Божа сходить зціляє серце кожної людини, яка згадана у молитві. Саме тому, потрібно на молитві поминати по-іменно тих людей, на кого тримаємо зло, і той, хто тримає зло на нас.
Хто не може прости якійсь людині, нехай спочатку простить на молитві. Нехай на молитві, навіть в голос, скаже: я тобі прощаю. Так відновиться міст добрих відносин між людьми. У такій духовній єдності Бог єднає винуватців, і в один день буде торжество примирення.

Та все ж залишається: Найперше хотіти! і далі робити все для того, щоб простити.Ось тому маємо запитати себе: Що роблю для зближення цього торжества примирення?

Почни з молитви:
Можеш написати список людей, за яких будеш молитися і просити про дар прощення для них. Можеш написати також своє ім’я…. не завжди прощаємо самим собі

________________________

________________________

Якщо тобі важко простити, то залиши у відгуках прохання за тебе. Нехай кожний, хто прочитає цей текст, помолиться за тебе і за тих, хто завинив тобі…

Є ще цікаві дописи:

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само

Kому ми даруємо наше ”так”? Кому довіряємо наше майбутнє?


Открыть

боюсь тебе втратити


 

Коли я про Тебе дізнався, не знаю чому, але  я побоявся познайомитися з Тобою.

Коли я з Тобою познайомився, я мав страх, що Ти мені сподобаєшся.

Коли це сталось, я мав упередження Тебе полюбити.

Коли я Тебе полюбив, тепер боюсь Тебе втратити…

 

Читаючи ці рядки, можемо їх віднести як до людини, так і до Бога. Створивши подібного собі, наділив і подібними дарами. Розвиваючи дар відносно видимих нам, можемо цей дар спрямувати і до Невидимого. Багато подібностей, але жодної однаковості.

Шлях від одного серця до іншого – це шлях любові.
На цьому шляху є ризик втратити старе і стремління до нового, адже ти знаєш, що втрачаєш, але не знаєш, що будеш мати.
На цьому шляху є зустріч із незнаним майбутнім і пережитим теперішнім, яке поволі відходить у минуле – досвід любові. Де нічого не може бути забутим і ніколи не може бути початим ”все спочатку” – адже пройти цей шлях можна лише один раз і, коли він скінчиться, скінчиться і життя на цій землі.
На цьому шляху все є важливим і все має свій сенс і логіку. Ніщо не трапляється з нічого і без причини, усе є продовження того, що було перед тим. Таким чином твориться історія твого життя, історія, що входить в історію цілого людства, в історію Бога.

Цю історію не можна переписати, адже вона пишеться також і на небі. Колись ми її перечитаємо всі разом і тоді ми побачимо цей великий Шлях Любові кожного з нас.

Є ще цікаві дописи:

Ми не самі в цьому світі, є ще ангели. Які є біля тебе?


Открыть

Ранок


Ранок 
 

Ти встаєш уранці.
Бачиш у вікні:
Сад кружля у танці,
Мов у казці-сні...

В небі сяє сонечко,
Й серденько співа,
Мов жива - природонька!
Промовля трава...

Соловей співає,
Сонце виграє,
Новий день вітає
Піснею тебе! 

 

4 грудня 2006 
  

 

detiangel.gif

 


Открыть

,багато знас були у подібній ситуації


Любов не полонить, вона завжди залишає можливість вибору

 

Одного разу мале ягня побачило діру у загорожі, через яку могло пролізти тільки воно. Не довго думаючи, вистрибнуло і опинилося на волі. Радості не було меж: ягня підстрибувало, співало, глибоко вдихало повітря, вказуючи, що вдихає свободу.  ”Яке гарне відчуття бути вільним!” – так сказавши, воно побігло у незнаний край і зникло у далині.

Поволі день схилявся до заходу, наставала темрява, приходила ніч і глибока темінь, нічого не було видно. У цій темряві воно на нещастя заплуталось у тернині і після багатьох намагань не змогло визволитись. Враз із цим прийшло почуття страху і потреба опіки. В одну мить, десь зовсім недалеко, ягня відчуло якесь гарчання і важкий, лякаючий подих. Промінь світла, що відходило від місяця, стрімко прорізав цю темряву і вже стало видно якусь постать із страшними обрисами, зеленими очима і виблискуючими зубами.
”Небезпека!” – усвідомило ягнятко і почало намагатись утікати що було сил, але все намарно. Воно здійняло крик помочі і благало про допомогу. Небезпека насувалась все ближче і ближче. Прийшла думка про кінець свободи, більше того, вже наблизився кінець життю.

На превеликий подив ”небезпека” враз відступила, а натомість ягня відчуло чиїсь міцні, але ніжні руки, що взяли і пригорнули міцно до теплих грудей. Це був пастир, його кликали ”Добрим Пастирем”. Він нічого не питав, не домагався пояснень, не сварив, лише міцно притиснув до грудей, передаючи тепло, враз із ним також почуття безпеки і спокою.

Незабаром були в дома. Пастир положив спляче, втомлене ягня у стайні, а сам далі сів біля вогню на сторожі.

Наступного ранку усі просили, щоб Добрий Пастир залатав дірку у загорожі, але на превеликий подив усіх він цього не зробив.

Багато потім наближувалось до діри, багато заглядало крізь діру, щоб побачити щось інше, а може вдихнути іншого повітря? Ягня дивилось на них і не відповідало нічого, от лишень час від часу дивилось на свого Доброго пастиря, бажаючи переконатися, що воно біля нього.
Незабаром вони всі вийдуть із кошари і будуть поза огорожею, будуть на свободі. Та все ж будуть почуватися у безпеці, дивлячись час від часу за пастирем і переконуючись, що є близько нього.

Любов не полонить – вона завжди залишає можливість вибору. А якщо і ставить якусь загорожу, то для того, щоб вберегти і захоронити від небезпеки.

Є ще цікаві дописи:


Открыть | Комментариев 2

Настоящая любовь - подобна жизни, дается раз и навсегда!


Любовь - это...

 

 

Благадарите Бога за то, что вы испытали это прекрасное чуства, и что вы умеете любить, и быть любимой!

 


Открыть | Комментариев 1



Життя – це дар від Бога, ми покликані його цінувати, боронити, розвивати… і ніколи не нищити

Життя – це можливість, використай її.
Життя – це радість, відчувай її.
Життя – це краса, дивуйся їй.
Життя – це насолода, скуштуй її.
Життя – це сон, розгадай його.
Життя – це виклик, зустрінь його.
Життя – це обов’язок, виконай його.
Життя – це скарб, цінуй його.
Життя – це гра, грай у неї.
Життя – це багатство, збережи його.
Життя – це любов, радій їй.
Життя – це таємниця, пізнай її.
Життя – це обіцянка, виконай її.
Життя – це скорбота, подолай її.
Життя – це гімн, заспівай його.
Життя – це боротьба, прийми її.
Життя – це драма, стань з нею віч на віч.
Життя – це пригода, віддайся їй.
Ми покликані боронити життя
Життя – це успіх, твори його.
Життя занадто цінне, не знищуй його.
Життя – це життя, захисти його.


Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы



Календарь
Сентябрь
ПнВтСрЧтПтСбВск
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Содержание страницы

Антиинтересы
ОБОЗ.ua